Modern structural changes in the agricultural sector and their impact on the country's food security

Abstract

In the article, the author examines the evolution of the role of food security, both at the historical stages of development and in the modern world, as well as its place in the system of ensuring economic and national security of the state. The strategic priority of agrarian policy in most countries was ensuring food security, which was understood primarily as self-sufficiency in food. This became especially relevant in the 50s of the XX century as a result of the fact that military actions violated previously imposed trade relations, and violations in this area arose under the influence of the payment crisis. The purpose of the article is an analysis of modern structural changes in the agricultural sector and their impact on the country's food security. The methodological basis of the research in the article is the scientific work of the authors in the field of economics of culture, innovation management, management in the field of culture, as well as social partnership. The research was carried out on the basis of general scientific methods of research - a systematic approach, analysis and synthesis, methods of typological and comparative analysis, empirical methods. The object of the study is the sphere of culture, which needs conditions in which organizational and financial reforms are carried out, as well as the development and application of innovative management methods. The hypothesis of the study. Currently, all developed countries of the world, including the United States, Japan, and the EU countries, have their own national programs, laws and measures to ensure national food security. Presentation of the main material. The primary tasks of the state in the sphere of regulation of agro-industrial production should be the stabilization and development of agro-industrial production, ensuring food security, improving food security of the population, maintaining economic parity between agriculture and other sectors of the economy, converging income levels of workers in agriculture and industry, protecting domestic producers in the sphere of agro-industrial production. From the point of view of welfare economics, "the problem of food safety and quality is one of the specific features of the functioning of the agricultural market, which determine its equilibrium in a Pareto inefficient state. This, in turn, is the economic basis for the need for state policy intervention in the agricultural sector and the possibility of redistributing the financial resources of society for its development. The originality and practical significance of the study. In our opinion, the existing problem of food security should be considered in the context of economic security, since it concentrates the main directions of agricultural policy and economic reforms in the current market conditions. This process reflects the real trends in the development of agricultural production, the state of the market and the position of consumers in it, determines the degree of involvement and dependence on the world food market, applies the mechanism of state strategy taking into account internal and external factors in order to create the main life support system – food security. Conclusions. Taking into account the interests of economic security and socio-political stability in society, it should be noted that the food and agricultural complexes always remain the most important sectors of the economy. The primary task is to create conditions for economic management and entrepreneurial stability in the agro-food sector of the economy and to ensure state support for producers.

У статті автор досліджує еволюцію ролі продовольчої безпеки, як на істо-ричних етапах розвитку, так і в сучасному світі, а також її місце в системі забезпечення економічної та національної безпеки держави. Стратегічним пріоритетом аграрної політики більшості країн було забезпечення продовольчої безпеки, під якою розумілося насамперед самозабезпечення продуктами харчування. Це стало особливо актуальним у 50-х роках ХХ століття внаслідок того, що військові дії порушували раніше встановлені торговельні відносини, а порушення в цій сфері виникали під впли-вом платіжної кризи. Метою статті є аналіз сучасних структурних змін в аграрному секторі та їх вплив на продовольчу безпеку країни. Методологічною основою дослідження є наукова діяльність авторів у галузі економіки культури, інноваційного менеджменту, менеджменту у сфері культури, а також соціального партнерства. Дослідження виконано на основі загальнонаукових методів до-слідження – системного підходу, аналізу та синтезу, методів типологічного та порівняльного аналізу, емпіричних методів. Об’єктом дослідження є сфера культури, яка потребує умов, у яких здійснюються організаційні та фінансові реформи, а також розроблення та застосування інновацій-них методів управління. Гіпотеза дослідження. В даний час усі розвинені країни світу, включаючи США, Японію, країни ЄС, мають власні національні програми, закони та заходи щодо забезпечення національної продовольчої безпеки. Виклад основного матеріалу. Першочерговими завданнями держави у сфері регулювання агропромислового виробництва мають бути стабілізація та розвиток агропромислового виробництва, забезпечення продовольчої безпеки, підвищення продовольчої без-пеки населення, підтримання економічного паритету між сільським господарством та іншими галу-зями економіки, зближення рівнів доходів працівників сільського господарства та промисловості, захист вітчизняного товаровиробника у сфері агропромислового виробництва. З точки зору еко-номіки добробуту, «проблема безпечності та якості харчових продуктів є однією з особливостей функціонування аграрного ринку, які визначають його рівновагу в неефективному стані Парето. Це, у свою чергу, є економічною основою на необхідність втручання державної політики в аграрний сектор та можливості перерозподілу фінансових ресурсів суспільства для його розвитку. Оригіналь-ність і практична значущість дослідження. На нашу думку, існуючу проблему продовольчої безпе-ки слід розглядати в контексті економічної безпеки, оскільки концентрує основні напрямки аграрної політики та економічних реформ у сучасних ринкових умовах. Цей процес відображає реальні тен-денції розвитку сільськогосподарського виробництва, стан ринку та позицію споживачів на ньому. ступеня залученості та залежності від світового продовольчого ринку застосовує механізм держав-ної стратегії з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів з метою створення основної системи життєзабезпечення – продовольчої безпеки. Висновки. Враховуючи інтереси економічної безпеки та соціально-політичної стабільності в суспільстві, слід зазначити, що продовольчий і сільськогоспо-дарський комплекси завжди залишаються найважливішими галузями економіки. Першочерговим завданням є створення умов для господарювання та підприємницької стабільності в агропродоволь-чому секторі економіки та забезпечення державної підтримки товаровиробників.